В такі дні варто говорити про любов …
Це найпростіше, коли все складається, все просто
У сина магла й чарівниці перемішалася вся кров,
А далі все зробилось небезпечно і двоїсто …
От спробуйте, коли не люблять вас, любити,
Тих, хто не вірний вам, цінити,
Як ображають вас, дружити,
У чорному вдавати, в білому не вміти …
Твої захоплення не побажаєш комусь навіть уві сні,
Вони були по справжньому страшні,
А та, що полюбилась,
Хоч другом залишилась,
Та не твоя Лілі …
Обрала того, хто знущався над тобою,
Який при цьому встиг спасти твоє життя,
А потім, як загинули обоє,
Охороняти став ти їх дитя …
При цьому ворогом тебе усі вважають,
Для всіх чужий, лише один Важливий Хтось все знає,
Що ти у жертву все життя віддав,
Заради тої, що колись кохав …
Загинув спільний ворог,
І ти теж загинув,
А син її зумів усе лиш завдяки тобі,
І на почесне місце в галереї слави
Тебе з трудом запхнули в тісняві …
Ти її очі мріяв і побачив,
Такі у сина, як у неї у житті,
З сльози син вийняв спогад і пробачив,
Хоч не було що і пробачити у цьому викритті …
Прості герої – ті кого всі бачать і не лякаються таких вві сні.
Надам я перевагу новітньому вертепу.
Чомусь так захотілося мені …
Потисну руку Северусу Снейпу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2018
автор: Дружня рука