Усміхнений Місяць мені нагадав
Як ми в сяйві його кохались,
Як радісний був вранці спалах заграв,
Як під Сонцем в коханні клялись.
Мені Місяць вже не посміхається –
Він полем жене хуртовину,
Весною в любов з іншими грається,
З мене ж кепкує без упину.
Я ж тікаю, тікаю до Сонечка –
Замріяно ловлю заграви,
А вночі замість Місяця свічечка
І спогади про нас яскраві.
06.01.2018
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2018
автор: Левчишин Віктор