ПОДОРОЖ У ВСЕСВІТ
ВУДІ ПОЛ ҐРЕЙ
ЧАСТИНА ПЕРША СТАРТ
-« Дідусю, любий, прокидайся, годі спати. Нам уже давно пора відправлятися у подорож до Всесвіту. Я уже усе приготувала: комп’ютер, планшет, Айфон, мольберт, барвисті фарби, ще й котика Мурчика, та песика Барсика вирішила з собою узяти.» - наполегливо шарпала мене за руку онученька о 6-й годині ранку.
-«Настусенько, сонечко, та ж тільки шоста ранку на стінному годиннику, куди ти так поспішаєш?» - спросоння запитую.
-«Як куди, у подорож? Справа у тому, любий дідусю, що учора ввечері я зайшла на сторінку Вікіпедії й дізналася що відстані у Всесвіті вимірюються у світлових роках, а я зовсім не хочу постарітися протягом подорожі. Тепер ти зрозумів, чому нам слід поспішати?» - запитала стурбована красуня.
-«Ох ти ж моя розумничка. Я усе ніяк не можу звикнутися до думки, що ти у мене така надзвичайна, одним словом prodigy (авт. з англ.м.), або ж, Wunderkind (прим – чудо-дитина, переклад з нім. м.)». – кажу я стурбовано.
-«До слова, коли ж, нарешті, ти почнеш навчати мене іноземних мов, якими ти, так чудово, усі кажуть, володієш?» - з цікавістю запитує моя розумниця.
-«Як тільки ти мене про це попросиш?» - відповідаю з усмішкою на устах. Ми уже декілька років підряд відкладаємо вирішення цього питання.
-« Гаразд, дідусю. На цей раз проведемо перший урок, як тільки повернемося зі Всесвіту. Домовились?» - настійливо запитує Настуся.м
-«Домовились, моя люба. Ну що ж, пора снідати, рідненька, чи не так?» - запитую невпевнено.
-« Сніданок буде подано у дорозі. Навіть ранковий туалет можна організувати на борту.» - упевнено продовжує красуня.
-«А хто ж буде керувати кораблем, допоки ми свої жолудки будемо наповнювати поживними речовинами?» -зовсім нічого не розуміючи запитую.
-« На цей випадок у тебе на космічному кораблі є режим «автопілот» - як справжній льотчик відповідає, моя мила, Настуся.
-«Бачу. Що тебе нічим не здивуєш» - риторично запитую.
-« Дідусю. З хвилини на хвилину приїде таксі, поспішай» - по діловому продовжує онученька.
-« А як же наші речі?» -запитую.
-« Я усе зібрала. Вони у коридорі, біля дверей» - продовжує моя помічниця.
-«Гаразд. Сподіваюсь, потреби перевіряти, чи усе на місці, немає?» -невпевнено перепитую.
-«Звісна річ» - відповідає. Дзвінок по телефону попереджаю, що авто очікує біля під’їзду.
-«Ми поспіхом закриваємо двері, забираємо наші речі, і викликавши ліфт, спускаємось на 1-й поверх.
Чудеса починаються саме з цієї хвилини. Біля під’їзду очікує білосніжний лімузин. Вбраний у все чорне водій поштиво відчиняє перед нами задні дверцяти.
-«Доброго ранку, шановні друзі! Космічна авіа-компанія «Всесвітні перевезення» рада Вас вітати. Ласкаво прошу до нашого авто»- ми двоє здивовані безмежно.
-«Поїздка проходить так швидко, шо ми й ледве устигаємо випити
Запашного апельсинового напою. Виходимо з машини прямо у лісі.
-«Прошу за мною!» - вимовляє водій і веде нас до найближчої галявини. Там нас очікує фантастичне творіння, явно не 21 століття, а щось набагато передовіше. Перед нами автоматично відчиняється масивний люк, опускаються сріблясті східці і ми піднімаємось на борт всесвітнього корабля. Усередині немає й натяку на скафандри.
Водій лімо (авт.прим. -лімузина) проводить коротеньку екскірсію по диво-кораблю. Ліворуч – простора зала(язик не повертається сказати –кабіна) пілотів, праворуч, прямо по центру, щось подібне до перископу ( авт.прим. –пристрій на підводному кораблі. Який допомагає спостерігати навколишню місцевість з кутом огляду у 360°. Далі – простора кухня й їдальня, зал відпочинку, і насамкінець просторі ванна, сауна і туалети. Повертаємось назад. До крутих, сріблястих східців і піднімаємось наверх. Хоча поряд х автоматичний ліфт. Наверху, перш за усе, ще одні сходи на 3-ій поверх. Нетерпляче піднімаємось спершу туди, на цей раз при допомозі сучасного, автоматичного ліфту. Wow!(Вау!) Нас зустрічає величезна, оглядова зала виготовлена із над-міцного скла. Слід відмітити, що усі стіни корабля також повність прозорі.
Повертаємось на другий поверх. Ліворуч, просторі спальні, а праворуч, не повірите - справжній басейн. Це говорить про те, що турболентність цій машині не загрожує. Повертаємось до зали пілотів. Водій лімо мило посміхаючись прощається з нами, побажавши приємної подорожі.
-«Ну, що скажеш, красунечко?» - задоволено запитую.
-«Ти, дійсно, попрацював на славу. Невже один, протягом однієї ночі?» - запитує допитлива онука.
-«Скажу по секрету – у мене були помічники, як приміром, технологія 3 D» напівшепотом, щоб зберегти інтригу, відповідаю.
-« Настусенько, влаштовуйся справа, від мене, пристібай пояси безпеки і навушники.
-«Ще одна річ. Я буду спілкуватись з операторами міжгалактичних служб англійською мовою. На жаль, українською мовою вони, на разі, не володіють. Ось, чому шкода, що до цих пір я не навчив тебе англійської мови.» - продовжую.
-«Це усе моя вина. Постараюсь виправити її якнайшвидше» - винувато, опустивши голову продовжує Настя.
-«200057. This is spaceship UNIVERSE2022. All systems operate properly. We are ready to start.” – по військовому доповідаю.
-“ Off you go, UNIVERSE 22! Enjoy your Journey!” – відповідає міжгалактична служба підтримки.
-«Дідусю, не перекладай. У мене є Google перекладач. Я так переживала чи тут працю є інтернет? Дякую дідусю. Ти, дійсно про усе продумав» - посміхаючись відповідає мій любий пілот № 2.
-« До речі, усі команди на кораблі ти чутимеш тільки українською мовою» - не встигаю закінчити…
-«Увага! Увага! Нагадую пасажирам корабля Всесвіт 2022. Старт відбудеться рівно через 5 хвилин. Повторюю! Старт корабля Всесвіт 2022 відбудеться равно через 5 хвилин. Пристебніть пояси безпеки. Повторюю! Пристебніть пояси безпеки. Почався передстартовий відлік.
- II -
15:00 – 17:00 06. 01. 2018 Івано-франківськ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2018
автор: Woody Paul Grey