Всміхалась ружа у вікні,
Бо дивував етюд зимовий.
Останнім часом дивні дні
І сніг не падає святковий.
Можливо час настав весни,
Стосунків ніжних у коханні.
Чи літні не пройшли ще сни,
І мариться все на світанні.
Та ні, мабуть таки зима –
Короткі дні і довгі ночі.
Вже й різдвяна горить зоря,
І Немовля в руках Дівочих.
А за вікном, немов весна,
А чи зими терпкі вагання.
Червона ружа розцвіла,
Вся зашарілась від кохання.
Мені теж хочеться весни,
Мов шовк, пелюсточок любові,
Сказати тій, одній: «Прости!»
Та дні поки іще зимові.
06.01.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2018
автор: Східний