Поглянь! Усі кудись спішать...
На годинник погляди кидають.
А дні, роки усе летять...
Живуть люди, а сенсу не знають.
А ти, зупинись хоч на мить,
Вслу́хайсь в мелодію серця.
Наважся й відпусти, її не спини́ть
Чуєш, як дзвінко музика ллється?
Вона, як довгожданна свобода п*янка
Манить, і душу, і серце...
Вона, як спів пташиний - дзвінка
Як стрімке симфонії скерцо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769917
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2018
автор: lupus_ad_animam