Нас приймають,
як обранців темних сил,
косо споглядають
крізь
усмішку маскараду.
Грають різні ролі
i поводяться із нами
під нормальний стиль,
та ми ж то знаємо,
що це зазначеність
лінгвістичної розради.
Буває так,
що двері
відчиняють навстіж,
буває так,
коли моментами з життя
до нас приходять.
Та якщо дивитися
на них очима правди,
то це лишень омана істини,
і оцикльованість,
яка від них надходить.
Буває тяжко,
а моментами
ну просто нереально,
збагнути расу
людяних кутів.
І паралель
проводячи сегментами
у двоцифрову значність,
це як заходити у гості:
до сліпих кротів,
німих котів
собачий спів,
ехом зашаріованих китів,
ентаріон словесних слів
давно зіпсованих богів.
І все.
Сприймай навколишнє
таким,
яким воно було
та Є.
І все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769840
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2018
автор: Arthur Savchuk