УСМІХАЄТЬСЯ ЛІТНІЙ ВЕЧІР

УСМІХАЄТЬСЯ  ЛІТНІЙ  ВЕЧІР

Усміхається  літній  вечір  сяють  ясно  зірниці...
місяць  співає  колискову  засинає  рідне    село,
дай  мені  зоре,  на  красу  землі  надивиться?...
іти  стежками,  у  тихий  рай  де  мені  добре  було.

У  казковім  царстві  загубилась  моя  юна  весна...  
із  польових  квітів  виплітає  віночок  на  коси  мої,
і  я,  від  спраги  п'ю  водицю  із  цілющого  джерела-
де  все  найдорожче,  найцініше-  на  святій  землі.

У  маминім  садочку,-  щастям  цвітуть  матіоли,
ніжною  піснею  відлунює  мелодія  чарівна...
я  ,слухаю  золотий  голос,  як  співають  соколи...
у  своєму  куточку  дзвінкому  водограю    радіє  душа.

У  надвечір'я,зірка  нахиляє  Всесвіт  у  любові  ...
душа  злітає  увись  до    Князя  Місяця  на  човні,
від  тепла  розквітають  троянди  у  маминій  долоні  -
і  купаюсь,  у  пахучім  розмаю  у  травах  в  росі.

Мамине  ласкаве  слово  солодить  шоколадом,
у  пісні,  веде  де  сині  волошки  цвітуть  у  полях-
промені  осяюють  стежки  до  села  -зорепадом                            
і  я  згадую  Батьківський  дім    у  солодких  снах.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769717
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.01.2018
автор: Чайківчанка