Пробач мені, моя рідненька,
За те, що мало написав.
За те, що приходив пізненько,
А що хотіла, пробач, не знав.
Листа, що вчора не відправив,
А як збрехав тебе тоді.
Собі завдання я поставив,
Пробач, матусю, повір, мені.
О, Боже, мамо, я згадав,
Як в сімдесятих ти чекала.
Коли не буду, я казав,
Та все одно ти пригортала.
Весна іде, бузок цвіте,
Сідає сонце за горбочком.
Спасибі мамо, тобі за те,
Що ти пишаєшся, синочком.
16. 09. 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769615
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2018
автор: Володимир Олійник