НА РІЗДВО У БАТЬКІВСЬКУ ХАТУ
На Вкраїні, люта зима заметіль хуртовина...
мороз тріщить під ногами, сніг у святвечір-
а на чужині ,лиє дощ, як із відра сіра днина...
дика туга, вовком виє обіймає сироту за плечі.
У спогадах ,із світів рвуся журавкою у свій рай....
в Батьківську хату під мамине вікно заколядувати,
із вертепом колядую вінчую як той ''хлопець помагай''-
від Різдва до Йордану щедрую''Дар нині Пребагатий''.
Сяє мамина світлиця... образи -у вишитих рушниках,
на столі ,біленький в узорах обрус під ним пахуче сіно-
у підсвічнику, горить свіча згадують мертвих у молитвах,
господар, заносить дідуха у хату славить Божого Сина.
Дванадцять страв приготували мамині золоті руки
пісний борщ вареники із капустою пампухи і кутя
фасольний крем, калач... кисіль, який люблять внуки-
гриби, риба...і в родині розквітаютьу любові серця .
Яка то радість велика і блаженство на святвечір?...-
дитятко ,на сіні витають із зорею від хати до хати-
у кутку пахуча ялинка засвітила гірлянди малечі
воскресає ,оживає душа і до ранку не хочеться спати.
Дзвенять церковні дзвони кличуть до святої церквиці
благу вість про спасителя світу сповіщає ясна зоря...
заколядуймо,, Бог Предвічний''нехай веселяться зірниці
і віра у надії -осяює шлях,щоб пізнати вчення Ісуса Христа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769591
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 04.01.2018
автор: Чайківчанка