ЩАБЛИНА

Коли  присвячуєш  своє  життя  людині,
Логічно,  що  вона  тебе  покине:
Вона  зросла,  -  потягнеться  до  рівні,
А  ти  танцюєш  на  старій  щаблині.
Ревність  підступить,  обладнає  пастки:
Ти  все  віддав  здоров’я,  час  і  ласки.
Одне  бажання:  перебити  крила:
Без  мрій,  надій,  лиш  поряд  би  сиділа.
Вчорашні  помилки  сьогодні  колосяться:
Платня  була  за  тимчасове  щастя.
Не  бійся,  відпусти  всіх  без  жалю  –
Розпочинай  історію  свою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769578
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2018
автор: Пісаренчиха