... бо все минуче на землі.
І день, і ніч, і туга, й радість...
Кінець журбі, кінець імлі
у стоголосих водоспадів.
У всього фініш є. Фінал.
На зміну осені приходить
зворушена й сумна зима.
Й вона не вічна у природи.
Усе пливе - спливає час,
змерзають і скресають ріки.
Лиш ти на мене вже... на нас
не підіймеш свої повіки.
Ти промайнув як день і ніч.
Твоєї осені так мало
у цьому світі протиріч.
Його, як і тебе, не стало...
/татові/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2018
автор: Meggi