Повзе в Украйну бандитизм,
Проник, як в бойню, на манежі.
Чужино - владний егоїзм,
Вже перейшов всі межі.
Вбивають вранці нас, удень,
По плану нищать, при нагоді.
За свято гроблять у будень,
В тюрмі калічать і на сході.
Із пістолетами Паши,
Рубають голову Гонгадзе.
На нас сафарі… - в анаші,
Ми ж самовбивці адже.
Де доляр, пахне Демішкан,
Ахотнічкі… - Лазінські.
Чужі у зРаді і гєтьман,
Й чужі ФІО… не українські.
Балдєют правнучки Звізди,
Пуляють… «безпородних».
Ні! Хватить «суч.ї» сини,
Терпіти земно - водних.
Глибокій памяті Ірини Ноздровської
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2018
автор: Миколай Волиняк