Лунає музика кохання,
В ній грають скрипка й саксофон.
Свіча розтанула до рання,
Закоханим віддав вогонь.
А за вікном малі сніжинки
Співають арію зими.
По склу скотилися сльозинки,
Торкнувся він її струни.
Вона прогнулась, застогнала,
І розплела свою косу.
Як скрипка, до мажор заграла,
Творила у зимі весну.
Він підхопив її тональність,
Співав в шаленстві саксофон.
Зимою втрачена реальність,
В коханні розцвітав бутон.
Вона і він, й шаленство ночі,
І Бах, і Моцарт, і Шопен…
Світились щастям юні очі,
У цім – кохання феномен.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2018
автор: Східний