Мені так хочеться до тебе
пригорнуться,
Попити кави без нікого,
вдвох
Заколихати серце
й душу
В дитячий спогад…
І ми умісті знов
Ти пам’ятаєш ми ніколи
не сварились
Так чому ж виросли
холодні мов зима
Думки у мене теплі
і солодкі
Та хто ж повірить
в диво,
тільки я…
То тільки сама знаю,
що ми рідні
То тільки сама знаю,
що люблю
Роки спливуть
і буде уже пізно
І хтось із нас
заплаче перший раз…
Прости мене…
прийди поки не пізно,
Прийди і обніми,
і поцілуй
Одна сестра я в тебе,
А ти – в мене
Єдиний брат
і батьківська любов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769283
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2018
автор: Людочек