ти (ша)

Тиша  незбагненна  неминуча
витерла  відлуння  голосів.
Час  іще  не  цілився,  а  влучив
(серце  на  розхитаній  осі).

Відстані,  подібніші  до  лещат,
ці  твої  хвалені  береги.
Я  колись  не  відала  про  те,  що
втримати  –  не  значить  вберегти.

Тіні  не  залишили  відбитків.
Світло  не  торкнулося  води.
Ти,  що    тишу  з  паволоки  виткав.
Ти  мене  у  неї  відведи

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769234
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.01.2018
автор: Катка