Кава і сигарета, стали твоїм звичайним ранковим ритуалом.Після ковтка міцної кави ,йде затяжка сигаретою.Так ти неодноразово чув ,про те ,як вона шкодить твоєму організму, адже ,про це кричать звідусіль. І в котре ,обіцяючи покинути ,на підсвідомому рівні ти розумітимеш ,що нічого в тебе не вийде.Ці солодкі хвилини спокою ,яких тобі не вистачатиме впродовж дня, ти намагаєшся розтянути як найдовше .Струсивши в востаннє попел, зробивши останній ковток кави .Ти йдеш на зустріч новому дню , але тяжко його назвати новим ,адже він, в точністі повторює попередній , ті самі люди в тих самих місцях, тобі -це вже давно набридло .І вже вкотре, після завершення цього сірого, буденого дня ,стомлений ти мрієш про зміни, але зміни супроводжуватимуться незвіданісю ,яка лякатиме тебе.І неохоче прокинувшись в ранці ,ти знову будеш насолоджуватися п'ятнадцятихвилиному ритуалу з чашкою гарячої кави ,та сигаретою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2018
автор: Віталій Артемович