Невільниця та ще у ланцюгах,
Подовгу споглядала на життя -
У транспорті тісного майбуття,
Ховаючи під ковдрою свій страх.
Крізь стінку чула мрію у піснях.
І легке шелестіння її крил,
Тебе звільнило від залізних брил.
Сміються ангели: “Була в рабах..
Та надавала рабству по зубах...”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2018
автор: Глорія