розбита на шматки...

Розчинилася  в  повітрі
Мрія  золота  -  
Пошматована,  розбита,
Випита  до  дна.
Так  хотіла  залишитись,
Просто  не  змогла:
Відвернулись,  загубили
Десь  біля  вікна.
Тільки  в  пам’яті  лишаться
Перші  дні  й  слова
«до  кінця  дійду!»…нема
Ні  мрії,  ні  кінця…
Віддавала  все  до  болю;
В  воду  і  вогонь;
Готувалася  до  бою
За  тепло  долонь.
Не  змогла…чи  не  схотіла
сповільнИти  біг?
Надто  швидко  пролетіла
Впоперек  доріг…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=76918
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.06.2008
автор: Lenchikk_n