Нове покоління. По коліна загрузле в багнюку,
Що бубнявіла ще під ногами закутих дідів…
Дуже хочемо, щоб простягнули нам руку
Й подушили між нас незліченних гаді́в.
Може, хтось і простя́гне, поможе, подушить.
Може, будуть почуті відлуння просі́нь.
Але тільки тоді, коли ми порозковуєм ду́ші,
Будем гідні й готові до справжніх спасінь.
30.12.2017 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769116
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.01.2018
автор: Андрій Тофан