Віоло, полуцвіте, брАтки!
Позич нам мужності, рослинко!
Морозу чула мертву хватку,
Тягар дощу, дотик сніжинки…
Ще під палючим сонцем влітку
Стояла, опустивши вії…
Свою чарІвну, ніжну квітку
Зуміла втримати в завію.
Що ж подолати тебе зможе?
Мороз і холод, сильний вітер?
На нас, людей, ти так несхожа –
Не звикли в боротьбі ми жити.
Все більше так, за течіЄю,
Схиливши голову в покорі…
Ти ж унікальністю своєю,
Як штиль в розбурханому морі.
То це в тобІ незламна сила,
Що зиму не впустила досі?
Якщо це так, позич нам, мила
Пелюстку витримки в дорозі…
Фіа́лка трико́лірна ([b]Viola[/b] tricolor L.) Місцеві назви — братики польові,[b] бра́тки[/b], полуцвіт[/b] та інші.
Фото зроблено 31. 12. 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769074
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.01.2018
автор: ЮНата