Чиста і світла людина
Потрапила в місто брудних,
Темних з сліпими очима -
Марно звертався до них.
Він говорив їм про небо,
Щирість та Божі хорали…
Відповідь: нам те не треба!
Мало? Його розіп'яли.
Злиденні, змарнілі нащадки,
Щораз, навертають у хлів,
На крові рахуючи статки,
Вбитих сестер і братів.
Потім вчиняють молитви:
Господи, милий, спаси!
Ліплять на груди наліпки
Розп'ятої, ними ж, краси.
Нещире, несправжнє, брехливе
Волає: Він нам обіцяв
Відпуск гріхів ще щасливе,
Гарне та чисте життя!
Чорні, одягнуті в ряси,
Гроші за згадку беруть,
Хто вибивається з маси -
Знову ж таки розіпнуть.
Темний, брудний, безсловесний
Тягнеться натовп повій...
Той, що розп'ятий воскресне?
Світ цей взірець його мрій?
Їм же обіцяне Царство ...
Прощення разом чекає?
Всім, хто турує у рабство:
РАБІВ НЕ ПУСКАЮТЬ ДО РАЮ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)