Насипало з небес білого снігу,
Незайманість краси хвилює зір.
Вишукую слова із епілогу,
Минулим роком вписані в папір.
Слова буремні, дані нам на згадку,
Вкарбовані навік в людські серця.
В підвалинах свідомості закладку,
Йдемо до переможного кінця.
По правим смертю смерть в свободі рівні
Між націй і великих, і малих.
Ми по натурі люблячі та мирні,
Нетерпимо ж нав’язувань чужих.
Хай новий рік несе в чистій пороші
Злагоду, щастя, Божу Благодать.
Відкритий брами вхід усім до прощі
Отримати від покаянь подать.
31.12.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768989
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.12.2017
автор: Валентина Ланевич