ПРОЩАЙ ДВІ ТИСЯЧІ СІМНАДЦЯТИЙ!!!
Прощай!- дві тисячі сімнадцятий рік!!!...
ти ,білим голубом злітаєш увись в заметілі
як батько дитя обнімає двадцять перший вік
і у божій благодатті кружляють сніжинки білі.
Із зоряного Всесвіту зустрічаєм Новий рік...
земля коронує у царський трон золоту корону,
благословляє, щоб жилось краще як торік...
щоб був господарем до прощального дзвону.
Під дзвін курантів опівночі загадуєм бажання...
спалахують феєрверки ведуть нас у зоресвіт,
яскравим світлом народжуються мрії до світання-
під зеленою ялинкою відлунює дзвінкий сміх.
Мороз щипає у личко сніг скрипить під ногами...
Новорічна казкова ніч запалює вогник тепла,
в дім входить свято і оживає надія із піснями
і зоря нахиляє землі мирне небо щастя добра.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768923
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.12.2017
автор: Чайківчанка