Верніть мені дитинство.

І  знову  самотність  розїдає  шкіру
Згадуєш  минуле  і  вальсуєш  в  сторону  обриву
Тому  що  твоя  щаслива  кінцівка  мнима
А  мрії  дурні
Ти  хочеш  бути  щасливим?
Я-ні
Бо  це  ілюзія  ,примара
Закінченна  стадія  раку  мозку
Тобі  допомагає  тільки  морфій.

Верніть  мені  дитинство.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768892
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 30.12.2017
автор: ТіньОсені