Рішень вірних, як і помилок не буває –
що обрав – те життя соло і співає...
Щось крила ріже і в небо не пускає,
а хтось лиш посмішкою всі рани латає.
Це мій шлях і як вмію його пройду –
що сказав вже назад не заберу,
а кого в серце пустив – не прожену!
Мій шлях – лиш з рідними розділю...
Для багатьох в дивному світі живу,
але знаєте, що я таким я чесно скажу:
«То не варте уваги і на секунду моєї –
не існує для мене сірої маси тієї!»
Так, своїм шляхом чудернацьким іду –
лиш для одиниць свій панцир зніму,
тоді як повз інших до свої цілі пройду –
не пробачайте, якщо переступлю...
Не гірший і не кращий – просто мій –
як вмію, як вчусь так і чесно пройду!
Не зіб’є зі шляху підлий сірий змій -
увесь шлях незабудку в руках пронесу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768872
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2017
автор: VictoR