собі, тобі і тому хлопцю))
[i]Це ж добре. Мабуть і мені відляже...
Як далі буде – вже життя покаже.
А зараз добре. Мовчки Богу дякуй,
Не плач, не бійся, заздрощі відлякуй.
Тренуєш душу, трошки дбай про тіло,
Згадай про вправи, пам’ятай про діло:
Із голови – на клавіші – на волю...
Лиш не лінуйся, випускай ті твори.
Буде боліти, знаєш, і не раз латати,
і знову, об слова колючі, серце розривати.
Та буде радість... Де болить – настане тиша...
Напише Небо: Я з тобою, й не залишу...
Все буде добре. Мовчки дякуй Богу,
Хай сил дає перенести тривогу,
Любов спасти, як мікропазлик Світу...
Душі цвісти ще приблагая літа. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768750
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.12.2017
автор: Яна Бім