Від кожної із вас – вірші на пам'ять,
Добре, що хоч не слова на вінку.
Я не пам'ятаю, як усіх вас зовуть,
Усі імена колись пропадуть.
За вітром усе розвіється.
Попіл чорний, як ці слова.
Надіюсь, спогади вернуться...
Їх терпкість я вип'ю до дна.
П'янять мою душу тобою,
Вона заховалася в кут.
Десь між небом й землею
Навесні це писав баламут.
Шукаючи істину кляту,
Я клятву складаю тобі.
Прокляті поети по блату
Літають у небі самі.
Романтики вверх
Летять на драконах,
Ледь зачіпають дах
І сніг осідає на скронях.
Ось вам новий крил змах.
І все це колись зруйнується,
Настане всьому цьому крах,
Щось миле мені заримується,
Те чого не було до цього
В затертих віршах...
28.12.2017
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/59b9AeOazS0[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2017
автор: Kukhta Bohdan