Ріжте. Ріжте супостати
На шмаття мої думки
Були сестри, були брати
А тепер немов вовки.
Та і те ще недоречно
Вовк свого гризе за владу
Ми ж усі, з усмішкой , гречно
Б’ємо «браття» тільки ззаду.
Нам в обличчя лячно стало
Подивитись, та відверто
Всі живемо необачно,
Настрашась, себе б не зжерти.
Нами править, та облуда
Що нам знову нав’язали.
Ненависна зла паскуда
Б’є і з ліва, лупить справа
А народ, як сіроманцю
Все блукає поміж лісу.
Все чекає сонця вранці,
Чи кляне усе до біса.
Боги, боги! Горе нам!
Та що ж ми вас гнівили.
Нас роздали там панам,
Як вовки усі завили.
Може досить вірить казкам.
В сіроманця ікла гострі.
Час ганяти теє панство
Та покласти на погості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768496
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.12.2017
автор: Dema