Все падав сніг на сонне місто,
На тихі вулички й сади.
І лиш калинове намисто
Палало, ніби ліхтарі.
Червоно-біле поєднання,
І чистота й гаряча кров.
У цім відчув палке бажання,
Щоб і в зимі жила любов.
І почуття, немов сніжинки,
Неповторимі і легкі
Іскрили в серці, як вуглинки,
На роки довгі і віки.
Зірвав калинове намисто –
Кохання символ у руці.
Від снігу в місті біло й чисто,
З любов’ю – чисто на душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768261
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2017
автор: Східний