Перепиши мене, відредагуй в своєму серці
Тобі так легше буде жити по́серед німих
Запалюй гніт свічі, шукаючи в ночі ногам отвердя,
Ступай у слів безодню благаючих святих.
Перейменуй мене. Цедро́вий щоб бальзам
Всі рани згоївши твої, не став пекельним раєм.
Не вір надійності нестриманим сльозам –
То літній дощ говорить раптом навзає́м.
Прийми мене, як данність зустрічей й розлук -
Я оселився пам’яттю в твоєму тілі.
І радість перша, і остання мука
Зійдуться громом на зеленій милі.
Перепиши мене, відредагуй в своєму серці
Тобі так легше буде жити по́серед німих.
Я відчуваю дотик гострого, мов скельця
Твого питання вічного … де ж МИ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2017
автор: Радомір