Настане день – забудеш тишу,
яси загублених ключів,
бо даль небачену розпишуть
розтатуйовані мечі
морозних вікон. Сонця око
розпалить мерзлу гостроту -
і забажає караоке,
грудневих вивертів тату.
Синиця хлібом буде рада,
І снігом раді снігурі,
У снах шукатимуть розради,
Старого саду ліхтарі.
А ти вбереш метаморфози,
Мечів химерних на вікні,
І теж радітимеш – морозу,
На білотілому коні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768201
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.12.2017
автор: Стяг