Казка
1
Як тільки випав перший сніг,
То, вмить зайчиха-мама
Зібрала діточок своїх
На лісовій поляні.
І так промовила вона:
-Мої зайчата любі!
До нас, у ліс, прийшла зима,
Сніг розсипає всюди.
2
Уважно гляньте ось сюди –
Тут візерунки дивні.
Це, на снігу, свої сліди
Залишили тварини.
Багато з них, вдень і вночі
Полюють на зайчаток.
Отож, вам слід навчитися
Їх добре розрізняти.
3
Ось, це - сліди руденької
І хитрої лисиці.
Ось, це – хоч і маленької
Та хижої куниці.
Тут, вовк стежину протоптав -
Страшний та ще й зубастий.
Із радістю б посмакував
Він зайчиком пухнастим.
4
Так вчила мама малюків…
Але один Вуханчик,
Учитись зовсім не хотів.
Це був - нечемний зайчик.
Вертівся, бігав і стрибав,
Всю витоптав поляну.
Нічого не запам*ятав
З того, що вчила мама.
5
Тому, і трапилась біда
Із зайчиком нечемним.
У лісі якось заблукав.
Злякався. Й не даремно.
Бо він не знав куди іти,
Таке все не знайоме.
Навколо різні є сліди –
Які ж ведуть додому!?.
6
А поки думав, крадькома,
Вже вечір наближався.
Отож, Вуханчик, навмання,
Швидесенько подався
В якусь нору. Туди вела
Протоптана стежинка.
То, виявляється, була'
Лисиччина хатинка.
7
На щастя, лиски не було',
Вона іще раненько
Подалася в якесь село –
По курочку рябеньку!
Тим часом, сина свого скрізь
Шукали мама й татко.
Обнишпорили цілий ліс,
Й таки знайшли дитятко.
8
От, у яку біду попав
Той зайчик неслухняний!
Він, з того часу, чемним став,
І слухається маму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768186
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.12.2017
автор: Світлана Семенюк