Ти - прекрасний такий заборонений фрукт...
А я - все ще той дивний овоч...
Зась неземна тебе взяти до рук...
Все ходжу ліворуч, праворуч...
Туди і сюди. То вперед. То назад.
Вдивляюся поміж гілками.
Прекрасний такий заборонений сад -
А я - сам-на-сам лиш з думками.
А що ж ти? Все думаю досі... Дивак...
Яблуко? Груша? Чи силва...
Ні з чим незрівнянний той твій літній смак -
Теплий такий, особливий...
Ти - назавжди' заборонений фрукт.
Я ж - той ще морожений овоч...
Чомусь так згадав враз про тебе ось тут,
Зі своїх холодних цих сховищ...
Морожені міцно усі почуття.
Та, наче у мікрохвильовці -
Мікрохвилювання - й така теплота,
Мов ми під одним знову сонцем.
Ти - фрукт заборонений! Фрукт пізнання'
Добра і зла, даний мені.
Не дарма же - "овоч" - моє призвання...
Я став ним по своїй вині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2017
автор: Avsian