Серпневі ранки... І холодний вітер
В обличчя віє подихом зловісним.
Чекаю тихо дива на світанку.
Натхненно так народжується пісня.
Не має місця тут сльозам солоним,
Адже одна хвилина – цінний час.
Я храм будую із церковним дзвоном
В своїй душi, аби вогонь не згас.
Шукаю в ранках дощових чарівність,
У спогадах лиш сонце осяйне.
Ловлю у кожнім дні життя мінливість,
Лишаючи в нім крихітку себе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768090
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.12.2017
автор: Тетяна Глінчук (Ващук)