Вклонись землі, якою ходиш,
На мить майбутнє уяви…
Благаю тих, хто зволікає –
Стосунки з рідними не рви!
_______
Та попре все розквітнуть луки,
Журба засохне у тіні.
Візьмемо недруга за руки,
І заспіваємо пісні.
М'якою ніжною травою,
Росою змоченою, йди.
Земля твоя – завжди з тобою,
Вона врятує від біди!
P.S.
Життя солодше за цукерку,
Коли ми вдячні цій землі.
Люби її до віку щиро,
Любіть дорослі і малі!
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768062
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.12.2017
автор: Вадим Демидов