ДЕ АНГЕЛ ГРАЄ
Прийшов знов спомин болісний у сні
Стривожена душа завирувала
Лилася ніжна пісня у вікні -
Мене немов би в гості закликала.
Для чого ти знов душу позвала ?
Вже не вернуться наші дні колишні.
Чому солодко так рида й співа, душа.
Коли цвітуть в саду старому вишні?
І крила наче виростають враз
Коли заходжу в хату ту, знайому.
Немов п’янію: не іду - лечу
І серце стугонить: «Я знову вдома».
Ще й пісня зве та серце полонить.
Як хочеться побачить "хто ж там грає"!
Та вітер Білим Конем вже спішить
Від мене ту людину заховає
Чи то не Ангел в хаті тій живе?
Крилами закриває сумно очі.
Та грає так, немов ізнов у Рай
Забрати душу мою грішну хоче.
То забирай же, що тепер вдіяти?
Бо вже і так давно віддать збираюсь
І душу й серце - хаті рідній тій,
В яку у сні ,мов в Рай , я повертаюсь..(Анф. Бук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2017
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)