Я наркоман та й годі
Нема завзятіших у світі
Я наркоман до пульсу крові
Там де судини сходяться у тілі
Життя потрапило у сіті
І вже нема до старту вороття
Останній раз, ти думаєш що миті
А думка це лише сміття
Непотріб, це єдине здобуття
Вже навіть клопоту із нии нема
Та попіл це моє життя
Де у кінці стоіть пуста труна
Та до кінця потрібно догоріти
Де доза, для мене як сірник
І вже не буду навіть говорити
Піду в буття спаливши вік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2017
автор: remember me