Один, я у полі… Даждьбожому воїн,
З Різдвом Вас вітаю Даждьбога, один.
Заради майбутнього й нашої волі,
З украдених зайдами… - Наших Родин.
Нас віра збагачує, в справах єднає,
Як цемент, гуртує… нам силу дає.
Здоровить вона нас дітей пеленає,
В скарбницю духовну життя подає.
Це вкладені мудрість, добро і щедроти,
В ній гідність моралі і рабства ганьба.
То святість безмежна, моральні чесноти,
В ній радість турботи, грааль для життя.
Свій маємо розум, свою маєм душу…
Само… збережемось інстинктом земним.
Десятки століть нас трусили, як грушу,
Мо’ досить, втомились, створінням чужим.
Свята наша віра Даждьбожої крови,
В ній розум й інстинкти від наших Богів.
Від Неньки в ній трепет людської любови,
В ній ненависть люта до злих ворогів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2017
автор: Миколай Волиняк