Ти вигадав казку, в якій ми щаслива родина:
Ти мій чоловік, я слухняна і вірна дружина.
Всі родичі знають лавсторі – прекрасну і світлу…
От тільки між нами якихось півсвіту.
Як можна кохати, не знаючи смак поцілунків?
Боятися правди, що вийде колись з-за лаштунків…
Чекати на зустріч в астралі, «Фейсбуці» чи скайпі –
І пити самотнє «еспресо» у кнайпі.
Реальність жорстока, та треба до неї вертатись.
Тобі – у землячку гарненьку скоріш закохатись.
Мені – написати про наше кохання роман.
Продати – й чкурнути у твій Татарстан!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2017
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)