Гаряче каміння,
Хиткий пісок!
Останнє зусилля…,
До мети і до мрії…!
Можливо…,
Залишився крок…
До красна, як вугілля,
Від спеки вскипіла земля!
Довга дорога…,
До свого подвір’я…!
Тривалість у часі…,
З ціною - життя!
Жаром прошите повітря,
Волі живій би ковток!
По краю…,
Пекельної прірви…!
За тебе…, Вітчизна кохана…,
Я йду у перед…,
Хоч до самих зірок…!
В цій безодні пустельній
Колись зеленіли родючі поля!
Отруйні істоти…,
Зі схронів…, прийшли…,
Отруїли…!
І все в цій оазі
Пішло в небуття!
Дойду…,
Доповзу…, через терни…,
До дому…!
Де єдність, мій Рід і сім’я…,
І там приберу свою хату…!
Від ходячих мерців, від їх тління -
Від цього, в пустелі, сміття…
То єдина для мене надія…
І там лишилася доля моя!
Тільки в тобі
Останнє спасіння…,
Чиста…,
Свята…,
Разом із Богом -
Київська Русь Золота!
22 грудня, 2017 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767668
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.12.2017
автор: Сергій Краматорськ