Ти мучиш своє серце.
Признай що ти кохає.
Ти мучиш свою душу.
ти сам себе вбиваєш.
Я є твоя потреба.
Я є твоє бажання.
Я пташка вільна в небі.
І так тобі бажана.
Для чого ці загадки.
Для чого таємниці.
Для тебе я не згадка.
Для тебе чиста птиця.
Чи треба й я не знаю.
Можливо ми дзеркальні.
Хоча на вигляд різні.
А душі в нас печальні.
Я вже давно не плачу.
Нічого не чекаю.
Боюся покохати.
Хоча я вже кохаю.
А ти гадає завжди.
Чи доля чи поразка.
Боїшся все почати.
Життя не є це казка.
Помилки нам потрібні.
Щоб вчитися і жити.
Вони не завжди вірні.
Вони нас можуть вбити.
Можливо ти і правий.
Не доля я й не треба.
Так легко відпустити.
Душевна є потреба.
Чи краще цей шанс долі.
Узяти і здійснити.
Якщо не разом бути.
То просто уявити.
Якби ми не ховались.
І були книга чиста.
Ми може б все дізнались.
Чи доля це іскриста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2017
автор: LIV13