Сніг

На  долонях  у  неба  -  сніг,
на  долонях  у  вітру  хуга.
Знов  намарюється  мені
білопінна  врочиста  смуга.

У  сніжинах  оцих,  що  ось
обціловують  зимні  вікна,
видивляюся  дивне  щось,
до  незвіданості  завітне.

І  оголюю  всі  слова,
і  гололюю  серця  віру,
бо  з-під  снігу  росте  трава,
роздираючи  муку  сіру.

Бо  забілений  дивом  світ
видається  якимсь  добрішим.
І  в  душі  на  долоні  слід
розквітає  зимовим  віршем.

22.12.17  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767460
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2017
автор: Леся Геник