Дивлюсь на братів, та жахом проймаюсь
За що на Майдані сльозами вмивались?
І скільки вже люду з життям попрощались
Щоб ці олегархи з народу знущались?
Цю владу, так звану, терпіти несила
На цвінтарі нова, герою могила...
А з клану вампіри жирують, кров п"ють
Ще більше страждання на Неньку несуть
Вони за народ... Завжди, не бувають
Ще на словах - за Вкраїну страждають
А самі потай... мільярди вкрадають
Там де офшори, маєткі зростають...
Край! Наболіло! За що така доля?
Як хмара нависла над нами неволя
Знову кайдани!... Пасують до рук?
Дай мені відповідь! Треба ще мук?
Александр Защитник, 21.12.2017. 14-00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767300
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.12.2017
автор: Олександр Захисник