В ДОЛОНЯХ ВЕЧОРА

В  ДОЛОНЯХ  ВЕЧОРА

В  долонях  вечора  догорає  літній  день...
пожовкле  листя  закружляло  із  вітром
соловейко  відспівав  веселих  пісень
і  сизокрилий  птах  прощається  із  літом.

У  вікно  ,стукає  Осінь  -Золота  пора...
встеляє  багряний  килим  під  ноги,
холод,  паморозь  спалює  троянду  до  тла-
падає  проливний  дощ  несе  печаль  тривогу.

І  я,  у  спогадах  шукаю  молоді  літа  свою  весну,
яка  розквітала  немов  синя  волошка  у  житті...
усміхалось  ,мені  літо  у  травах  пила    красу-
і  до  зір,  злітала  птахом  у  прекрасній  митті.

Доля,  лебедям  кохання  малювала  чудову  казку...
рожеві  світанки  розсвітали  несли  в  серце  надію,
 Всесвіт  засівав  зорепад    і  дарував  квітку  щастя
і  крок  за  кроком  вимірювала  світ  у  бажаних  мріях.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2017
автор: Чайківчанка