Приємна новорічна метушня,
що навіть не злякає завірюха,
а навпаки — ти тільки-но послухай,
яка з снігами хуга голосна.
В такі сніги з хмільної голови
суму з казною можна загубити,
проґавити єдиного коня,
з руки вузду сріблясту відпустити.
Не так!.. Налити гарного вина,
вдивлятись в простір кола перемін,
крізь скло віконне зірки милувати.
До них, напевно, втік крилатий кінь,
залишив непокірну ношу ждати.
Все, що було в цім році, — заберу
і ні на що образи не залишу,
а новий рік, як новий старт прийму,
можливість знову починати тішить.
12.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767130
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2017
автор: Таня Світла