А ранок просто відсирілий,
Він пробирається в моє пальто,
Приємні тільки дотики крупинок,
Які вкривають цьомками чоло.
Ідеться мляво, майже непомітно,
Не забиваю голову нічим,
Обід і вечір майже злитні,
Весь день, як місиво з годин…
Мені нормально, що немає сонця,
Нормально, що я так погано сплю,
Та відчуття, що я затерта дошка
Сьогодні я нормальним не назву...
04.12.2017, 20.12.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2017
автор: Долинська Людмила