Не угошайте огонёк души,
Что светит в тишине.
Не угошайте веру в Бога,
Который любит вас.
Навеки оставаясь с Ним,
Забываешь боль, усталость,
Ведь так прекрасно идти по жизни,
Когда с тобою Он идёт.
Когда приходит искушенье,
Ища тебя, чтоб поглотить.
Поднимет Бог и защитит,
Тебя от сети зла.
Не угошайте
Не угошайте вогник душі
Що світить в тиші.
Не угошайте віру у Бога
Який так любить вас.
Навіки залишаючись з Ним
Забуваєш біль, і втому
Адже так прекрасно йти по життю
Коли з тобою Він йде.
І коли приходить спокуса
Шукаючи тебе, щоб поглинути.
Підніме Бог і захистить
Тебе від мережі зла.
(Перевела на укр.яз).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766837
Рубрика: Духовная поэзия
дата надходження 19.12.2017
автор: Прокопенко Марина