У казковому вальсі кружляла земля під ногами,
в піднебесся тихенько злітали серця молодят
і стиралися межі умовностей, наче богами
вже призначено міцно з'єднати цих двох янголят.
І зростало велике кохання під звуки органу,
теплотою навколо формуючи з радості світ,
у якому немає скорботи, образ і обману...
Так два люблячих серця зливались в один самоцвіт.
Знай, якщо віддаєш, не рахуючи внески і втрати,
то отримаєш Всесвіт, в якому панує любов,
і немає володарів, челяді, свити і варти,
і йому не потрібно ув'язнень й сталевих оков...
Вже не треба чекати на манну і скарби шукати,
бо притулок і вогнище з дахом й теплом ти знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2017
автор: Island