Вiє сердито хурделиця,
Лютневий мороз дошкуля,
Бiлою ковдрою стелиться
Снiг на безкраї поля.
Сiро та бiло хмаряться
Пухом густим небеса,
I немов пензлем малюється
Неповторна зимова краса.
Снiжинки весело крутяться,
Бавлячись в танцi зi мною,
I, чомусь, так не хочеться
Розлучатись з зимою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766820
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2017
автор: Леонід Федорів