Кружляла віхола людським єством,
Колючим снігом в душу світлу.
Біліло скрізь мережане шитво,
І сипалась байдужість світу.
Німа, мов королева снігова,
Крижиною врослося скерцо.
Пекли із інею давно слова,
Що дотиком взяли за серце.
Хотілося пройти крізь заметіль,
Не впасти в ополонку свіжу.
А холодом ще дмухало звідтіль.
Зими калейдоскопом сніжним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766658
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)